Щоденникова практика

Щоденникова практика – навіщо ми підключаємо її у спільні процеси?

---

Щоденникова практика – це один із способів проговорити, зробити для себе ще більш ясним те, що є прямо зараз. Ще ми це називаємо святкуванням. І це не про успіхи чи досягнення. Це саме про назву того, що є, про давання цього часу та місця. І саме відштовхуючись від того, що є, є можливість рушити далі на зовсім іншому рівні.

Щоденникова практика

– практика авторства своїх дій, Я-висловлювань, практика самоспостережень, практика розміщення себе у просторі, практика бачити чути інших як є – безоціночно, без коментарів, практика подяки.

Бути побаченим і не бути оціненим,

бути видимим і не бути засудженим,

проявити себе, бути почутим – таким, який є.

Сьогодні, зараз.

Незалежно від того, Ви вже знайомі з щоденниковою практикою або тільки знайомитеся, можливо, разом з нею знайдете для себе багато цікавих несподіваних відкриттів у житті.

ЩО:

Ви пишете, що помічаєте, що виявляєте сьогодні, зараз. Не про інших, а про себе, про власний досвід. І, якщо говорити про текст буквами чи голосом, Ви можете взяти собі за основу для рефлексії такі аспекти:

* Я робив/ла- роблю (в деталях):…

* Тісно я відчував/ла-відчуваю (дуже конкретні фізичні відчуття: тепло, розширення, …).

* Я відчував/ла-відчуваю: емоції, стан, настрій, почуття, образи.

* Мої бажання, які я відзначив/ла, виявив/ла і які виявляю зараз.

* Прямо зараз я кажу собі: …. (Які у мене є слова підтримки/прохання/питання собі/подяка собі, які я маю наміри і так далі).

І ці питання – дуже важливі як частина шляху розвитку усвідомленості, авторства. Я-висловлювань. Запрошую це також практикувати у повсякденному житті. І відзначати, спостерігати, святкувати.

Про Я-ВИСЛОВЛЮВАННЯ дуже рекомендую почитати книгу Мова Життя Маршара Розенберга (про ненасильницького спілкування – ННС) та впроваджувати у своє повсякденне життя.

Приклад із ННС:

“Коли я чую, що ти кажеш…, я відчуваю… бо мені потрібно…. Можеш зробити ….?

Для мене як для фасилітатора, щоденникова практика також є величезною підтримкою та опорою у процесі будь-якого курсу. Мені краще видно як ми йдемо, які процеси у кожного, хто пише, відбуваються, на що мені, можливо, варто звернути увагу, або просто побути з кожним з Вас і таким чином теж.

ДЕ:

Це може відбуватися як у Ваших особистих зошитах, блокнотах або деінде.
Можете навіть десь наговорювати на аудіо. Наприклад, у своєму приватному каналі.

І це може відбуватися в нашому загальному просторі чату/групи/сторінки, … І у загальному просторі Ви самі особисто регулюєте, наскільки видимим готові і хочете зараз бути, чим Ви готові, хочете поділитися наскільки докладно чи коротко.

Можна писати текстом, можна розміщувати фотографії своїх малюнків, начерків, записів.

І тільки Ви просто зараз можете знати це про себе. Як у Вас сьогодні, зараз.

Можна також писати про те, що зараз нічого не пишеться. Або можна нічого не написати.
Можливо, Ви зробите вибір бути просто свідком інших людей. І помічати щось подумки, помічати те, що відгукується, помічати свої відчуття, емоції як реакція те що, що Ви свідчите.

Можливо, Ви зробите вибір не займатися щоденниковою практикою взагалі.
І в будь-якому з виборів можна себе запитати “Я це зараз роблю – чого я ХОЧУ? навіщо мені це потрібно?”.

Просто звертайте увагу, помічайте.

Окрім святкування голосом та/або літерами:

Ви також можете просто взяти альбомний лист/зошит/…, взяти ручку/олівці/дрібнички/фарби
просто робити те, що робиться, не прив’язуючись до формату конкретних питань.
Просто водити чимось по чомусь :).
Можливо, зараз це залишати якісь плями на папері.
Або ліпити руками із глини.
Рухатися тілом. Або малювати фарбами ногами чи щокою.
І, можливо, взагалі не рухатись зовні, а просто спокійно слухати-відчувати внутрішній космос руху чогось у тілі. Внутрішній танець. Просто спостерігати нічого не змінюючи. Просто давати цьому місце.

Або все, що завгодно ще.
Хвилин 15-20 або скільки комфортно/хочеться.

Просто побути з тим, що зараз. Дати місце. Собі. Свому процесу зараз.

І хочеться запросити експериментувати, йти за своїм інтересом, досліджувати.

Дозволяти собі бути будь-яким. І спостерігати, безоціночно, із цікавістю.

До зустрічі у практиці!